Мета
Освітня. Ознайомити учнів з наукою про життя – біологією; сформувати уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми; поглибити знання про відмінності живої і неживої природи; дати поняття про основні ознаки життя.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати тіла природи між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити та давати розгорнуті відповіді на запитання.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; проводити просвітницьку роботу з метою усвідомлення того, що біологія має важливе значення для вирішення проблем сьогодення.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Міжпредметні зв язки: природознавство, історія.
Матеріали та обладнання: малюнки, підручник, зошит.
Основні поняття та терміни: біологія, основні властивості живого, рух, розвиток, розмноження, ріст, обмін речовин, виділення, клітинна будова.
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап
Привітання з класом, перевірка готовності до уроку.
Метод «Смайлик»
Учні обирають свій смайлик, який характеризує їх настрій.
2. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Бесіда
Методом фронтальної бесіди з’ясувати знання учнів про живі організми та неживі тіла.
1. Що таке природа?
2. Які види природи вам відомі?
3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Постановка проблемного питання
Давайте поглянемо навколо себе. Скрізь можна побачити неживі і живі об’єкти природи. Чим же вони відрізняються між собою? В чому сутність життя? В цьому й будемо розбиратися на уроках біології.
Повідомити тему уроку.
4. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
4.1. Поняття «біологія» та історія її вивчення
Нашу планету населяють безліч істот. Деякі з них добре помітні, а деяких можна розгледіти лише за допомогою надпотужної техніки. Живі організми можна зустріти скрізь: у морях, річках, ґрунті, повітрі. Навіть на вашому мобільному телефоні чи в людському організмі. Вже багато століть люди намагаються знайти відповідь на питання про сутність життя на планеті. Але щоразу стикаються з новими таємницями. Провідником людини у вивченні живого є наука біологія.
Робота з підручником
Відкрийте ваші підручники на стор.4 пар.1.
Людина віддавна, від доісторичних часів, жила поряд з іншими істотами. Ще більше ознайомилась вона з ними, коли почала вирощувати рослини і одомашнювати тварин. У міру освоєння рослинного і тваринного світу розвивались і поглиблювались знання людини. Перші наукові праці про будову рослин і тварин з’явилися ще у Давній Греції. Перші спроби пізнання живої природи здійснили античні лікарі й філософи (Гіппократ, Арістотель, Теофраст, Гален). Їхні праці, продовжено в добу Відродження, саме вони започаткували ботаніку й зоологію, а також анатомію і фізіологію людини (Андреас Везалій і ін.). У 17 — 18 сторіччях у біологію проникають експериментальні методи. Було відкрито механізм кровообігу (Вільям Гарвей, 1628). Винахід мікроскопа (Роберт Гук) розсунув границі відомого світу істот, поглибив уявлення про їхню будову. Одне з головних досягнень цієї доби — створення системи класифікації рослин і тварин (Карл Лінней, 1735).
У 19 сторіччі в результаті різкого збільшення кількості біологічних досліджень (нові методи, експедиції в тропічні й малодоступні райони Землі та ін.), сформувалося багато спеціальних біологічних наук. Серед досягнень біології клітинна теорія (Теодор Шванн, 1839), відкриття закономірностей спадковості (Грегор Мендель, 1865). До істотних змін у біології призвело еволюційне вчення Чарльза Дарвіна (1859).
Біології 20 сторіччя досягла разючих успіхів (будова ДНК, генетичний код, матричний принцип синтезу біополімерів). Учення про біосферу (В. І. Вернадський) розкрило масштаби діяльності живих організмів, їхній нерозривний зв'язок із неживою природою. Практичну значність біологічних досліджень і методів (а також генної інженерії, біотехнології) для медицини, сільського господарства, промисловості, розумного використання природних ресурсів й охорони природи та проникнення в ці дослідження ідей і методів точних наук висунули біологію в середині 20 століття на передові рубежі природознавства.
Саме поняття “біологія” водночас запропонували незалежно один від одного у 1802 р. фр. учений Жан Батіст Ламарк та нім. учений Годфрід Рейнхольд Тревіранус.
Словникова робота
(діти записують в зошит визначення)
Біологія (з дав.-гр. біос — життя, логос — слово; наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах.
Завданням біології є всебічне вивчання всієї сукупності організмів як сучасних, так і викопних. Біологи досліджують будову рослин і тварин, їхні життєві функції, спосіб життя та поширення на Землі, їхній історичний розвиток і значення, шляхи використання.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу, все гаразд!
4.2. Основні властивості живого
На перший погляд відрізнити живе від неживого не складно, але не все так просто. Давайте поглянемо на зображення і спробуємо визначити, до якої ж природи відноситься той чи інший малюнок – до живої чи не живої.
Вправа «Розпізнай»
1) Річка – нежива
2) Риба – жива
3) Поле пшениці – жива
4) Каміння – нежива
5) Птах – жива
6) Ґрунт – нежива
7) Гриб – жива
Основними властивостями або ознаками, які відрізняють живе від неживого, є:
- Клітинна будова та подібність хімічного складу
- обмін речовини та енергії на основі живлення,
- дихання,
- виділення,
- рух,
- ріст,
- подразливість….,
- але головним є здатність живого до розмноження.
Давайте розберемо ці властивості більш детально.
Робота з підручником
Стор.7 пар.2
Інформаційне повідомлення
Основною особливістю живих організмів є здатність до розмноження – це відтворення собі подібних. Тому, що кожен організм існує лише певний обмежений час. А завдяки розмноженню життя безперервно передається із покоління до покоління. На нашій планеті процес розмноження триває вже кілька мільярдів років. Усі процеси, які відбуваються в живому організмі, спрямовані на забезпечення передачі життя наступним поколінням.
Перш ніж давати нащадків організм повинен досягти певних розмірів, маси тіла та накопичити ту кількість речовин, які будуть необхідні для продовження роду. Отже, організм повинен вирости. Ріст – це кількісні зміни в організмі, які призводять до збільшення розмірів тіла. Щоб забезпечити ріст ми повинні поглинати із зовнішнього середовища різноманітні речовини, свого роду «будівельний матеріал, щоб збудувати» здорове тіло. Тобто організм повинен живитися.
В результаті живлення та перероблення спожитих речовин в живому організмі з’являються відходи, тобто такі речовини, які непотрібні, або, навіть, отруюють його. Тому організм повинен їх позбавитися. Процес видалення продуктів обміну (відходів) носить назву виділення. Таким чином, здійснюється обмін речовин між організмом і довкіллям.
Обмін речовин здійснюється постійно і безперервно. Коли припиняється обмін практично припиняється і життя. Але для всіх цих процесів необхідна енергія. Організми отримують її також із навколишнього середовища. Енергія із довкілля надходить у вигляді світла або у вигляді органічних речовин. Отже, основними джерелами енергії для забезпечення життєдіяльності є саме сонячне світло і органічні речовини. Частина енергії витрачається на перебіг життєвих процесів (ріст, розмноження, дихання…), а частина виділяється у вигляді тепла. Отже, крім обміну речовин наявний і обмін енергією. А все це загальний і єдиний процес – метаболізм, що складається із обміну речовин і перетворення енергії.
Подивіться будь ласка у підручник. Які особливості живих організмів я не назвала? Давайте про них дізнаємося.
Робота з підручником Стор.8 пар.2
5. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Визначити, яку саме ознаку живого описано.
Вправа «Знайти ознаки живого».
1. Сталактити і сталагміти – кам’яні нарости із солей кальцію в печерах, що збільшуються з кожним роком. Отже, вони ростуть.
2. Синичка щодня приносить своїм пташенятам гусінь та різних комашок. Вони їдять, отже, збільшуються у розмірах.
3. З великої гранітної брили шляхом подрібнення виробляють щебінь, тобто каменів стає багато, отже – це розмноження.
4. Кульбаба поширює вітром парашутики з насінинками, з яких виростають нові рослини. Це розмноження.
5. Під час дощу річка поповнюється водою – це називають живленням річки.
6. Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне проміння, здійснює фотосинтез і так живиться.
7. На вершині гори є кратер вулкану, який періодично випускає дим – це дихання вулкану.
8. Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він дихає.
9. Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і перекидає пісок.
10. Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до сонця.
6. Підведення підсумків уроку.
Метод «Кулька»
1. Я дізнався що…
2. Мене здивувало що…
3. Мене зацікавило…
4. Мені сподобалося…
5. Мені не сподобалося…
7. Домашнє завдання
1) Опрацювати пар. 1 – 2 стор. 4 – 10
2) Виписати в зошит наступні терміни
- подібний хімічний склад
- білки
- ліпіди
- вуглеводи
- нуклеїнові кислоти
- живлення
- дихання
- рух
- ріст
- розвиток
- розмноження
- подразливість
Немає коментарів:
Дописати коментар